Лис Караґез. Людина і звір

Лис Караґез. Людина і звір

Карел Чапек

ЛИС КАРАҐЕЗ
ЛЮДИНА І ЗВІР
Переклав з чеської Геннадій Кофанов

Лис Караґез

Коли лис Караґез вчинив вже аж забагато крадіжок, почали люди казати: «Пождіть-но, й той хитрун дочекається: ми скажемо кадімові, мудрому судді, аби той звернув увагу на його нечесно придбані шматочки».

Про те звідав Караґез, почав ходити по базарній площі та вулицях і глаголити: «Увага, людоньки, обережно: супостати змовилися проти нашого кадіма, мудрого судді, обмовляють його та всілякі підступи проти нього замишляють, ба навіть прагнуть вмертвити його індійською отрутою. Але я, Караґез, нікому не дам скривдити мого незрівнянного кадіма. Клянуся Аллахом, ніхто так не дбає про справедливість і особливо про суддю, як-от Караґез. Скажіть кадімові, що Караґез його боронить і не дає скоїтися лиху.

Чули то люди, качали головами й мовили: «Хитрим та підлим є Караґез. Навіть якщо ми його зараз за нечесно отримані шматки погонимо перед очі кадіма, хіба він отримає покарання, на яке заслуговує? Чи не можна навіть і мудрого керівника підкупити промовами? Якщо отаке лис вигукує, то нам судді проти його крадіжок не допоможуть».

Отаке було в старі часи.

Lidov? noviny (Народна газета), Прага, 14 січня 1932 року.

Людина і звір

У Вар'єте виступає Консул Петро, знаменита мавпа. Курить, ходить на нічний горщик і їздить на велосипеді, отож, схожа на людину. Однак вона більша за людину, вона джентльмен, оскільки вдягнена в бездоганний смокінг і видряпується на стіл серед келихів для вина, як пан у готельному залі.

Але вона до того ж махлює у картах, а отже вона більша й за джентльмена, вона світська людина.

Яке принизливе лицедійство для звіра – виконувати роль людини!

Коли звір побитий, у нього людський погляд. Як багато, значить, мала витерпіти людина, щоб стати повною мірою людиною!

Перша людина, уперше поставши перед звіром, побачила у його очах свій власний затаєний страх, однак насмілилася й звіра вбила, і з тієї епохи є людина паном.

Бачили ми пса, який, кружляючись, ганявся за своїм хвостом. У ті хвилини відчувалася в ньому людина, оскільки захоплений був даремною діяльністю.

Традиційно диявол має шерсть і роги, іноді крила кажана, але під звіриною личиною людське тіло. Це не звір погано захований під маскою людини, але скоріше людина ховається під маскою звіра; тобто вовк в овечій шкірі.

Якщо каже закоханий своїй подружці: «У тебе очі лані, у тебе хода сарни, о моя голубко, у тебе погляд газелі», то в цьому вбачається збочення. А куди застосувати невикористані одежинки мавпи на кличку Консул Петро? Пропонуємо чорні дати бідним учням, аби було в чому сходити на випускні іспити.

Зі збірки «Krakono?ova zahrada» (Краконошів сад), 1918 року.

Оригінали

Karel ?apek

Li??k Karaghuez

Kdy? li??k Karaghuez natropil ji? p??li? mnoho ta?k??stv?, po?ali lid? ??kati: “V?ak po?kejte, ono na toho chytr?ka tak? dojde; ?ekneme k?d?mu, moudr?mu soudci, aby se pod?val bl??e na jeho daremn? kousky.”

O tom zv?d?v Karaghuez, po?al choditi po tr?i?ti a ulic?ch a provol?vati: “Pozor, lid?, pozor, nep??tel? se spikli proti k?d?mu, na?emu moudr?mu soudci; pomlouvaj? ho a v?elik? ?klady mu stroj?, ba i jedem indick?m by ho otr?vit cht?li. Ale j?, Karaghuez, nedovol?m, aby kdokoliv ubl??il m?mu vz?cn?mu k?d?mu. P?i All?hu, nikdo nen? tak nad?en pro spravedlnost a pro soudce zvl??t? jako Karaghuez. Rcete k?d?mu, ?e Karaghuez ho chr?n? a ned? na n?ho dopustit.”

Sly??ce to lid?, pot??sali hlavami a ?ekli: “Chytr? a nestydat? je Karaghuez. I kdybychom ho te? za jeho nekal? kousky p?ed k?d?ho pohnali, zdali? se mu tam dostane trestu, jak?ho by zaslou?il? Nelze-li? i moudr? hlavy ?e?mi upl?cet? Bude-li takto ten li??k pok?ikovat, pak n?m ani sud? proti jeho ta?ka?en? nepom??e.”

Tak tomu bylo za star?ch dob.

Lidov? noviny 14. 1. 1932

?lov?k a zv??e 

Ve Variet? vystupuje Konzul Petr, v?hlasn? opice. Kou??, chod? na no?n?k a jezd? na kole; tedy je podobn? ?lov?ku. Av?ak ona je v?ce ne? ?lov?kem, je d?entlmenem, nebo? od?v? se v bezvadn? smoking a vyl?z? na st?l mezi vinn? sklenice jako p?ni v chambre.

Ale ona tak? fixluje v kart?ch; je tedy v?ce ne? d?entlmenem: je mu?em sv?ta.

Jak poni?uj?c? ?loha pro zv??e, hr?ti roli ?lov?ka!

Je-li zv??e bito, nab?vaj? jeho o?i lidsk?ho v?razu. Jak mnoho musil tedy ?lov?k trp?ti, ne? se stal cel? ?lov?kem!

Prvn? ?lov?k, poprv? postaven p?ed zv??e, spat?il v jeho o??ch zrcadlen? sv?j vlastn? strach; proto se osm?lil a zv??e zabil; a od t? doby je ?lov?k p?nem.

Vid?li jsme psa, jen? honil se dokola za sv?m ocasem. V t? chv?li c?tili jsme v n?m ?lov?ka, nebo? uk?zal se schopn?m bez??eln?ho jedn?n?.

Tradi?n? ??bel m? srst a rohy, ocas a netop??? k??dla, ale pod zv??ec? ?krabo?kou lidsk? t?lo. Nen? to zv??e ?patn? ukryt? za maskou ?lov?ka, ale sp??e ?lov?k skr?vaj?c? se za maskou zv??ete: tedy vlk v ber?n??m rou?e.

Prav?-li milenec sv? dru?ce “ty m?? lan? o?i, ty m?? kroky srnky, ? holubi?ko, ty m?? gazel? zrak”, usv?d?uje se ze sodomick? ne?esti. Jak se nalo?? s odlo?en?mi ?aty Petrov?mi? P?imlouv?me se, aby byly d?ny chud?mu ??ku: jsou ?ern?, budou se hoditi k maturit?.

Krakono?ova zahrada. 1918